ТКАЦТВО (НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ)

 

 

 

Міський конкурс українського декоративно-ужиткового мистецтва "Народна лялька"

28-29 жовтня 2021 року відбувся довгоочікуваний міський конкурс українського декоративно-ужиткового мистецтва (народна лялька). Враженнями від свята креативу і дитячого таланту ділиться учениця 6 (10) - А класу Марчук Анастасія:

            "Нещодавно я брала участь у міському конкурсі українського декоративно-ужиткового мистецтва " Народна лялька", який відбувся 28-29 жовтня разом з Анастасією Курако ученицею 3 (7)-Б класу, де командою представляли нашу гімназію. Метою цього заходу було сформувати уявлення про історичне значення української ляльки-мотанки, показати їх різновиди та розвинути практичні навички в техніці їх виконання.            Конкурс проходив у два етапи. У першому ми мали зробити домашню ляльку-мотанку, а другий - це практична робота, тобто ми повинні були створити виріб, але в присутності журі.

            Мої враження від цього конкурсу неймовірні. Я отримала масу задоволення від процесу створення ляльки. Також дізналася багато нового, пізнавального і цікавого, наприклад, те, що теплу спідницю колись називали " літник", а безрукавку-"станік". Я стала більш обізнаною щодо історичного значення і способів виготовлення народної ляльки. Цьому сприяв конкурс, а при виготовленні домашньої роботи  також матеріали із фондів Волинського краєзнавчого музею, народного музею "Світлиця" (Луцький НВК "Гімназія 14 імені Василя Сухомлинського"), науково-художня реконструкція " Поетика волинського вбрання" (Гатальська Н.Г., Івашків Г.М. ), "Парадокс української ляльки" ( Найден О.С.), спогади та матеріали Лагоди Ганни Василівни (с. Черче Камінь-Каширського району ).

            Окрему подяку висловлюю своєму керівнику Лагоді Тетяні Анатоліївні ( учительці трудового навчання) за знання і допомогу та своїй подрузі Демчук Вікторії Андріївні, учениці 10-А класу за підтримку та фото- і відеозйомку.

Марчук Анастасія , учениця 10 - А класу"

Екскурсія нічним Луцьком.

    Богдан Климчук, засновник у Туристичне агентство "Патріот", Гарячі тури, путівки :

"Кожного року у жовтні та квітні просимо школи Луцька відібрати вчителя і учня місяця за досягнення в навчанні, спорті, мистецтві тощо.

Цим педагогам і дітям ми безкоштовно проводимо екскурсію нічним Луцьком.

Таким чином хочемо мотивувати їх і на подальші успіхи!"

    Нічним Луцьком прогулювались Вірун Юлія, учениця 7 (11)-А класу - переможець Всеукраїнського конкурсу "Знай і люби свій край" та Лагода Тетяна Анатоліївна, учителька трудового навчання Луцького НВК "Гімназія № 14 ім. В. Сухомлинського"

"Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька".

Під таким гаслом в рамках тижня до річниці з дня народження В.О.Сухомлинського були проведені виставки родини Іванової Маргарити, учениці 3 (7) - Г кл. в техніці живопис та родини Артемюк Марії, учениці 3 (7) - В кл. в техніці вишивки бісером. «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.» В. Сухомлинський

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (6 кл.)

Іграшки у сучасному декоративно- ужитковому мистецтві

Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев'яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей.

Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати інтелект та привчати до певних практичних дій (брязкальце для немовляти, зменшені копії машин, побутових речей та приладів, інструментів, ляльки, іграшкові тваринки, тощо). Але й дорослі теж не забули про іграшки.

 Сучасні іграшки мають різне призначення:

    Розвивальні іграшки для дітей (різноманітні машинки, ляльки,лялькові меблі та посуд, іграшкові побутові прилади; набори іграшкових інструментів, електронні іграшки).

   Декоративні іграшки для прикраси житла (глиняні, фарфорові, металеві статуетки, кухонні іграшки-грілки, ляльки в оригінальному чи народному одязі, копії машин, літаків, кораблів, великі яскраві та пухнасті м’які іграшки, іграшки-саше,тощо).

   Колекційні іграшки ( будь які іграшки, що мають свою історію або виготовлені в обмежено невеликій кількості для колекцій, часто з дорогих матеріалів або відомими особами).

   Народні іграшки ( ляльки , маленькі предмети побуту, зображення тварин та птахів, виготовлені з природних підручних матеріалів, що склались історично для кожної народності).

   Ритуальні іграшки (часто народна іграшка несе ритуальне навантаження – оберіг – фігурки коней чи птахів, лялька-берегиня; у східній культурі – різноманітні статуетки богів і тварин, підвіски; фігурки з воску використовують у містичних обрядах).

   Ляльки для театральних вистав (пальчиковий театр, ляльки-рукавички, ляльки-маріонетки, тощо)

   Іграшки-сувеніри.

Перші іграшки почали робити ще первісні люди. Тоді вони представляли із себе кам'яні, глиняні або пізніше, металеві фігурки які мали як художні, так і релігійні цілі. На території Сибіру знайдені фігурки тварин: мамонта, носорога, ведмедя, верблюда, птахів. Вони зроблені з м'якого каменю задовго до нашої ери. Вироби з бивня мамонта і м'якого каменю знайдені також в Москві і в інших районах. На Україну були знайдені фігурки людини і коня, виконані з глини і датуються 4-3 тисячоліттям до нашої ери. На території Новгорода археологи виявили велику кількість виробів з дерева. Ранні іграшки Давнього Єгипту датуються серединою III тисячоліття до нашої ери і, ймовірно, мали в основному релігійне значення. Це дерев'яні фігурки корів, тигрів, крокодилів.

М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні. Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – на одній деталі вишиваємо очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик. Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин, але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін. Також м’які іграшки можна виготовити з помпонів.

М'яка іграшка може бути зшита з м'яких тканин, повсті, зв'язана гачком або спицями, з м'якою набивкою всередині, можуть бути клаптики тканини, обрізки стрічок, мережива, клаптики шкіри, клейонки і, звичайно, ваша фантазія.

Виготовлення іграшок з повсті 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (5 кл.)

Технологія приготування гарячих напоїв

З гарячих напоїв найпоширеніші чай, кава, какао, шоколад тощо.

Чай

    Популярність чаю полягає в ароматі й смаку, у здатності вгамовувати спрагу й у сприятливому впливі на організм. Є безліч різновидів чаю: чорний, зелений, жовтий, червоний. Одних чорних сортів існує кілька сотень найменувань. Кольори чаю — лише зовнішнє відбиття розходжень у біохімічних процесах обробки чайного листа. За характером механічної обробки листя чаю можуть бути розсипними (байховими), пресованими або ж екстрагованими.

    На якість чаю, його аромат, міцність, кольори настою, здатність впливати на організм людини впливають в основному з’єднання, що легко екстрагуються з сухого чаю, тобто розчиняються в гарячій воді й перехідні в чайний настій. Такими речовинами є танін, кофеїн, ефірні олії й ряд інших. Чим чай багатший на ці речовини, тим він високоякісніший й дає більш цінний настій. Вирішальний вплив на якість чаю чинить комплекс дубильних речовин — чайний танін (теотанін), що надає настою колір, терпкий в’язкий смак і здійснює фізіологічний вплив на організм людини. У чаї міститься вдвічі більше кофеїну ніж у каві. Але концентрація його в склянці чаю набагато менша, ніж у чашці кави й діє він на серцево-судинну систему м’якше.

    Неповторний аромат надають чаю ефірні масла, із смаком троянд, жасмину, конвалії, меду, цитрусів, гіркого мигдалю, кориці.

    Чай багатий на вітаміни. У свіжому чайному листі вітаміну С у три-чотири рази більше, ніж у соку лимона або апельсина. Але при фабричній переробці кількість вітаміну С значно знижується. У зеленому чаї, що не піддається ферментації, кількість вітаміну С приблизно в 10 разів більша, ніж у чорному. Без перебільшення можна сказати, що чай — національний напій багатьох народів світу.

    «Чай — напій не хмільний, можна його пити й склянку, й другу» — говорить прислів’я. Так, добре організований чайний стіл у сімейному колі або при зустрічі із друзями створює умови для теплого спілкування, гарної бесіди. А тому важливо вміти такий стіл створити, приготувати напій за всіма правилами кулінарного мистецтва й народної мудрості. От кілька практичних рад.

    Вода для чаю повинна бути без надлишку мінеральних солей. Тому особливо підійде джерельна, гірська вода. Водопровідну найкраще витримати протягом 8-10 год., щоб вивітрились хлорний і «металевий» запахи. Звичайно, найкращий чай із самовару, а вода для заварювання найкраща в той момент, коли він шумить, тобто тільки закипає. У жодному разі не заварюйте чай водою повторного кип’ятіння.

    Перед заваркою порцеляновий чайник варто сполоснути гарячою водою, а потім засипати туди чай з розрахунку одну чайну ложку на дві чашки, залити на дві третини окропом, закрити кришкою й накрити чайник щільною серветкою або рушником, що перешкодить зникненню ароматичних речовин, що містяться в заварці. Через 3—4 хв. чайник треба долити гарячою водою, після чого заварку можна розливати по чашках.

    Ще порада трохи відмінна від сталої практики: чайник не слід накривати ляльками-мотрійками або подушками: чай після заварки не повинен зопрівати. І в жодному разі не ставте чайник із завареним чаєм на вогонь: остиглий і знову підігрітий чай майже повністю втрачає свої якості.

    До чаю подають: цукор кусковий, мед, варення, цукерки, лимон, ягоди, фрукти, гаряче молоко або вершки, усіляку здобу, випечені кондитерські вироби й солодощі. Щирі цінителі чаю п’ють його без усяких доданків, а якщо й п’ють із цукром, то тільки вприкуску.

    І ще порада. Не купуйте чай відразу надовго, тому що через 5-6 місяців зберігання він старіє, вбираючи сторонні запахи, втрачає свої якості.

    А тепер корисно згадати про традиційне українське чаювання.

    Стіл накрийте полотняною кольоровою скатертиною світлого тону. Кожному гостеві поставте десертну тарілку, на яку помістите красиво складену серветку. Поруч — десертний ніж і ложку.

    Пиріжкові тарілки й розетки для варення поставте на стіл стопками по 4-6 штук.

Посередині столу можна помістити вазу із фруктами й невисокі, без різкого аромату квіти. На низьких вазах — нарізаний торт, тістечка, випічка, у вазочках на тонких ніжках — варення, мед. Цукор — у цукорниці або скляній вазочці, а цукерки — у розкритій коробці.

    Нарізаний кружечками лимон помістіть на спеціальні лоточки.

    Не забудьте прилади загального користування: щипці, лопаточки, вилки для лимону, ложки для варення й меду. На чайний стіл ліворуч ставлять самовар на підносі, біля самовара — чайник і чашки, причому чашок повинно бути трохи більше, ніж гостей, тому що не прийнято наливати чай у чашку, якщо в ній залишився лимон.

    Виконаєте всі ці умови, і вийде стіл гостинним. Не дарма в народі кажуть: «Умій гостей кликати, умій і пригощати!» Чай та цукор вам!

    Словом «чай» в українській народній кухні називають і ряд інших гарячих напоїв: липовий, малиновий, брусничний і ін. Більшість із них застосовуються як лікувальні засоби від застуди (з липових квітів і сушеної малини), від хвороби нирок (із сухого листя брусниці) і т.д.

    Найчастіше в Україні готують наступні види чаю:

Чай з цукром, медом, повидлом, лимоном. Заварюють чай, розливають у склянки, ставлять на блюдце, на яке кладуть чайну ложку. Цукор, варення, мед, лимони подають окремо на розетці.

Кількість продуктів, г: чай — 1, цукор — 15 або варення, мед — 30 або повидло — 40. Вихід: 200/15 або 200/30, або 200/40.

Чай з молоком або вершками. Заварюють і подають чай. Вершки або молоко кип’ячене з пінкою подають окремо гарячим в молочнику.

Кількість продуктів, г: чай — 1 (чай-заварка 50 мл), цу-кор — 15, молоко — 50 або вершки — 25, вода для чаю з молоком — 100, з вершками — 125. Вихід: з молоком 150/50/15; з вершками 175/25/15.

Чай парами чайників. У малому чайнику ємністю 250—350 мл заварюють чай, в інший, доливний, чайник ємністю 1000—1500 мл — наливають окріп. Окремо подають до чаю цукор, мед, бублики, пиріжки й інші борошняні вироби.

Кількість продуктів, г: чай чорний для заварки — 4, вода — 216; цукор подають на розетці по 15 і 30. Вихід, г — 200.

Сьогодні став популярним чай з імбиром. Він не тільки тонізує, а й ще має лікувально-профілактичні властивості.

Пропонуємо вам подивитись відео, в якому можна ознайомитись із послідовністю приготування чаю з імбиром 

ПРИГОТУВАННЯ ГАРЯЧИХ НАПОЇВ 

Кава

Кава в продаж надходить у зернах і мелена. Сирі кавові зерна обсмажують, потім подрібнюють. Зерна можуть надходити й обсмажені. Мелену каву можна змішати із цикорієм.

Кава! Мільйони людей на всій планеті віддають перевагу цьому тонізуючому напою.

Згідно із рукописними відомостями, що збереглися, кава була відома в Аравії й Персії ще в 875 г. Відповідно до одних історичних даних, назва «кава» походить від найменування місцевості Кефа, що в Ефіопії, тому батьківщиною кавових рослин уважають Ефіопію. За іншими даними, «кава» походить від арабського слова «каави», звідси й назва «арабська кава».

У цей час установлено, що батьківщиною кави є прилягаючі до Червоного моря північно-східні райони Ефіопії, південно-західні райони Саудівської Аравії і Ємен.

В Україні кава з’явилася на початку XVIII століття з Нідерландів і Німеччини.

У цей час каву вирощують більш ніж в 70 країнах Азії, Африки, Латинської Америки й Океанії. Однак найбільшою країною - виробником світу є Бразилія, на частку якої припадає 40 % світового виробництва й експорту сирої кави.

На світовому ринку сорти кава звичайно називаються за тієї країною, де кава виробляється: аравійська (єменська), бразильська, колумбійська, гватемальська, індійська, але кращою з них уважається аравійська, або мокко.

За своєю структурою кавовий плід — кістянка, ягода червоного кольору. У солодкій м’якоті цієї ягоди заховані два насінини, що прилягають одна до одної плоскими боками. Ці насінини і є кавові зерна. Властивостей, притаманних чудовому напою, вони набувають тільки після того, як їх обсмажать.

У процесі обсмажування губиться значна частина води, а саме зерно збільшується в обсязі до 30—50 % і легшає — у середньому на 18 %. Істотні зміни перетерплює цукор, він і надає коричневого забарвлення настою.

В обсмажених зернах утворюються нові ароматичні й смакові речовини, що надають каві специфічних, властивих тільки їй властивостей. Тонізуючі властивості мають головне дві речовини, що міститься в каві, — це кофеїн і хлоринова кислота. 

Щоб кава мала тонізуючі властивості, вона повинна містити 0,1—0,2 г кофеїну. Якщо заварити одну чайну ложку кави на склянку води, напій буде відповідати цим вимогам. Вища доза кофеїну, припустима на один прийом, — це 0,3 г.

Після натуральної кави цикорій є другою за цінністю сировиною, що використовується для виробництва каво продуктів. Батьківщиною цикорію вважаються Єгипет і країни, що прилягають до Середземного моря. У цей час найбільшим виробником цикорію є Франція. В Україні цикорій вирощують у Хмельницькій і Житомирській областях.

Цикорій не має тонізуючих властивостей, але дуже приємний у смаковому відношенні, тому що дає міцний ароматний настій. Розчинних речовин у смаженому цикорії більше, ніж у смаженій каві (от чому настій виходить густим і цикорій додають до натуральної кави).

Кава набуває аромат у процесі підсмажування сирих зерен. Вважається, що ефіри кавової й хінної кислот надають каві характерного смаку і аромату. Нижче наводиться технологія найпоширеніших видів натуральної кави.

Кава чорна. Каву чорну варять переважно в кавоварках. Напій виходить через екстрагування окремих порцій кави гарячою парою при надлишковому тиску. Закладають каву на кожну порцію, тобто на чашку ємністю 100 мл. Для поліпшення смаку напою вживати його рекомендується через 5—8 хв. після приготування. 

Каву варять також у невеликих каструльках (джезвах), спеціально виділених для цієї мети.

Перед її приготуванням каструльку обполіскують окропом, насипають мелену каву (по нормі), заливають окропом і доводять до кипіння, але не кип’ятять. Після цього каву відстоюють і зливають у кавник, або наливають безпосередньо в чашки, склянки й подають.

Розчинну каву готують тільки в невеликих чашечках. Каву заливають окропом і розмішують. 

Кількість продуктів: кава натуральна — 6 г., цукор — 15г. .

Кава з молоком або вершками. Чорну кава варять, як описано вище. Окремо в молочнику подають молоко або вершки, на розетці подають цукор.

Кількість продуктів, г: кава натуральна — 60, вода — 1140, цукор — 150, молоко або вершки — 250. Вихід, г — 1000.

Кава з морозивом (гляссе). Варять чорну каву, проціджують, додають цукор і охолоджують. У келих кладуть кульку морозива й заливають охолодженою кавою.

Кількість продуктів, г: кава чорна — 100, цукор — 15, морозиво — 50. Вихід, г — 150.

Какао

Какао – це смачний шоколадний напій. Він набагато м’якше кави, але при цьому володіє схожою тонізуючою і бадьористою властивістю. Какао можна пити дітям, вагітним жінкам, людям з підвищеним тиском. Крім приємного смаку какао надає організму безліч корисних вітамінів і мікроелементів. Не варто боятися пити какао і людям у віці, оскільки какао є хорошою профілактикою атеросклерозу і варикозного розширення вен, оскільки виводить з організму шкідливий холестерин.

Традиційно какао варять на молоці, але навіть найпростіший рецепт можна урізноманітнити і отримати кілька цікавих відтінків смаку. 

Для приготування какао слід поставити молоко на плиту (стежимо, щоб не втекло!). Одночасно змішати в чашці какао-порошок з цукром, додати кілька ложок теплого молока і ретельно перемішати, розтираючи грудочки. Вилити цю суміш в основне молоко і, помішуючи, довести до кипіння. Розлити готове какао по чашках. Ще простіше – заварити какао-порошок окропом і додати сухе або згущене молоко, за смаком.

Кількість продуктів: какао – 1 ст. ложка; молоко – 1/2 л; цукор – 2 ст. ложки.

Як приготувати какао на згущеному молоці?

На згущеному молоці какао вариться дуже просто. Для цього треба просто згущене молоко розвести окропом і варити традиційно, тільки не забудьте зменшити кількість цукру.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (5 кл.)

 ПРИГОТУВАННЯ БУТЕРБРОДІВ

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (5 кл.)

Бутерброди, їх види. Особливості приготування бутербродів

Бутерброд (від нім. бутер – масло, брід – хліб) – смачна холодна закуска швидкого приготування, харчова цінність якої залежить від використовуваних продуктів. У сучасній кулінарії бутерброди широко поширені, так як швидкі в приготуванні, вносять різноманітність у меню, можна подавати як самостійну страву, як закуску перед обідом або вечерею, до перших страв, чаю або кави, у вигляді закуски до холодного столу, брати із собою на пікніки, в походи і т. д.

Бутерброди класифікують за:

• видом продукту: рибні, м’ясні, молочні (сири і сирна маса), солодкі, овочеві, фруктові;
• температурою подавання: холодні, підсмажені (тости), гарячі (запечені);
• кількістю використовуваного сировини: прості (використовують один вид продукту); складні (використовують кілька видів продуктів);
• формою і способом приготування: відкриті, закриті (сандвічі), закусочні;
• смаком: солоні, солодкі, гострі.

Велику популярність у всьому світі завоювали гарячі сандвічі, гамбургери, чізбургери, хот-доги: це поєднання смаженого м'ясного  біфштекса або сосисок з розрізаними на дві частини круглими булочками з кунжутом або довгастими для сосисок.

Бутерброди  найчастіше готують на пшеничному або житньому хлібі. Хліб повинен бути не дуже м'яким, щоб його можна було легко нарізати, і не зовсім черствим. Іноді в якості основи використовують хлібці, грінки, сухе печиво, випечені вироби з листкового тіста або булочки спеціальної випічки (дорожні бутерброди). Продукти підбирають так, щоб вони поєднувалися за смаком і кольором. Прикрашають бутерброди тими продуктами, які входять до їх складу, а також вершковим маслом або майонезом, зеленню, овочами і фруктами.

Вимоги до якості бутербродів

• Усі продукти для приготування бутербродів потрібно нарізати не раніше, ніж за 20–30 хв до подавання на стіл.
• Хліб слід нарізати рівномірно завтовшки (для відкритих бутербродів — приблизно 1–1,5 см, для закритих — 0,5 см).
• Продукти кладуть так, щоб вони повністю покривали скибки хліба, але не звисали з них.
• Продукти для бутербродів повинні бути свіжими, тонко нарізаними, поєднуватися за смаком і кольором.
• Готові бутерброди повинні бути якісно приготованими й оформленими.

Бутербродні вироби не підлягають тривалому зберіганню, тому їх готують безпосередньо перед подачею. Бутерброди подають на закусочних тарілках, таці, у вазах-плато, які спочатку покривають серветкою, бутерброди розкладають в один шар. До загального блюда для бутербродів подають лопатку. Канапе перед подачею скріплюють шпажкою, за допомогою якої беруть бутерброд. До гарячих і великих за розміром бутербродів подають виделку і ніж.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ (6 кл.)

ТОП-5 порад для смачних і корисних салатів

КУЛІНАРНІ РЕЦЕПТИ САЛАТІВ

     Ні для кого не секрет, що різні салати готують на кожній кухні практично кожен день. Це може бути частиною святкового столу або ж частиною повсякденної їжі. Адже його так легко приготувати! Нарізати будь-які овочі і додати смачну заправку – це і є універсальний рецепт салату на кожен день. Але, як і в будь-якій страві, процес приготування навіть самого простого і нехитрого салату теж має свої секрети, тонкощі і особливості.

   Експериментуючи з продуктами, рецептами і технологією їх приготування – ви можете отримати зовсім інший і незабутній легкий смак салату і вам захочеться приготувати його знову і знову на своїй кухні.

ЯК ГОТУВАЛИ САЛАТИ В СТАРОДАВНІ ЧАСИ

     Ця страва має дуже цікаву історію. У перекладі з італійської мови “салат” – це холодна страва з різних продуктів, яку заправляють соусом. Але сьогодні ми можемо готувати за рецептом будь-які салати навіть і без соусу (ви можете додати просто оливкової або соняшникової олії) або готувати з попередньо термічно оброблених продуктів і подавати такий салат до столу в теплому вигляді. Їх, ясна річ, називають теплими, а ще вони зазвичай більш ситні та корисні, ніж холодні.

   Безумовно, це не нове блюдо, різні салати готують вже кілька століть. Ось наприклад, для королівського столу в Європі кілька століть тому готували спеціальні і дуже оригінальні й незвичайні салати – з квітів. Уявляєте цю красу? В якості інгредієнтів використовували пелюстки троянд, фіалок або маргариток. Ви сьогодні можете дозволити собі по-справжньому королівську їжу – пелюстки деяких квітів можна додати навіть до свого домашнього рецепт салату прямо зараз. Це шалено красиво і смачно. Якщо ж ви не хочете екзотики, то спробуйте більш прості рецепти, які будуть не менш смачними і цікавими, ніж страва для короля. Заманливо, правда?

ЯКІ БУВАЮТЬ САЛАТИ І ЯК ЇХ ГОТУВАТИ

   Звичайно ж, вдома нам хочеться готувати максимально швидко, корисно і смачно. І як наслідок, практично всі рецепти наших салатів одноманітні та досить нудні, адже ми часто забуваємо про соуси та заправки. Але це так неправильно. Адже навіть з простих, доступних і навіть банальних продуктів можна приготувати смачний і ситний салат, який сподобатися і вам, і вашій родині і навіть дітям.

   Якщо ви хочете щось змінити в своїй домашній їжі, то спробуйте з малого – поріжте по-іншому овочі, більш крупно або соломкою замість звичних прямокутників, приготуйте інший соус до вашого салату, придумайте незвичну і оригінальну подачу до столу. Адже якщо ви будете додавати виключно майонез, то ви ніколи не отримаєте інший смак, а вже тим більше не зробите їжу більш здоровою й корисною.

ОСНОВНІ ВИДИ САЛАТІВ:

•         овочеві 
•         фруктові 
•         м'ясні 
•         рибні 

     Це самі основні види, з їх назви зрозуміло, якими будуть головні інгредієнти. Овочеві салати за рецептом готуються з різних овочів, які заправляються соусами і різними оліями. Але не обмежуйте себе тільки помідорами і огірками, додайте гарбуз або фенхель. Фруктові салати за рецептом готують, звісно, з фруктів. Відмінною заправкою до такої страви буде сік, натуральний йогурт, кефір.

    Як ви вже здогадалися, м'ясні салати за рецептом готують з овочів (можливо, фруктів) і додають туди варене, запечене або смажене м'ясо. Зазвичай – це курка, індичка або ж свинина. В рецепт рибного салату зазвичай додають рибні консерви, наприклад, сардини, горбуші. Також можна додати і рибу нежирних сортів (найчастіше, лосось) і морепродукти. Ще в салат також можна додати омари, кальмари, креветки або анчоуси.

    Але це не повинно вас обмежувати. Ви можете поєднувати фрукти та овочі, м'ясо та овочі. Наприклад, в сезонний рецепт салату з гарбузом можна додати хурму або грушу. А свинина здорово поєднується з яблуками, а полуниця з фенхелем. Не забувайте і про сири та горіхи, вони додадуть дуже незвичайну нотку вашим рецептом. Це можуть бути і тверді, і м'які сири.

ЯК ПРИГОТУВАТИ САЛАТ

     Не дивлячись на простоту цієї страви, вам все ж варто знати кілька секретів її приготування, щоб не зіпсувати смак свіжого, смачного і легкого салата.Также потрібно розуміти, які інгредієнти будуть добре поєднуватися, а які можуть викликати неприємні смакові відчуття. М'ясо з рибою, наприклад, краще не поєднувати в одній тарілці.

Основні правила при приготуванні свіжого салату:

• додайте сіль перед подачею, а не за кілька годин. Особливо, це стосується овочів, адже вони в такому випадку віддадуть сік і на тарілці буде багато рідини. 
• якщо ви використовуєте свіжу зелень або пишні листя зеленого салату – добре їх промийте від бруду і добре просушіть паперовими рушниками. Адже крапельки води будуть заважати соусу просочити всі інгредієнти і зроблять блюдо “водянистим”; 
• ніколи не заправляйте салати жирним покупним майонезом. По-перше, це шалено шкідливо, а по-друге, зовсім несмачно. Використовуйте оливкову олію, готуйте самостійно соуси або приготуйте домашній майонез. Він буде набагато корисніше. 

СОУСИ: ЧИМ ЗАПРАВИТИ САЛАТ

    Заправка або соус – це те, без чого важко собі уявити абсолютно будь-який рецепт салату. Адже це половина смаку! Навіть найпростіші овочі або фрукти можна зробити смачніше, якщо знати, чим заправити. Забудьте про банальні майонези або сметану! Цим нікого не здивувати, та ще до того ж і шкідливо.

ПОПУЛЯРНІ ЗАПРАВКИ ДЛЯ САЛАТІВ: 

• змішайте 2 столові ложки червоного винного оцту, 2 чайні ложки гірчиці, 70 мл оливкової олії, сіль та чорний перець. 
• змішайте 2 столові ложки бальзамічного оцту, одну лимонного соку, 2 чайні діжонськой гірчиці і сіль з перцем за смаком. Додайте оливкову олію.

 Шукайте на klopotenko.com сайті безліч кращих рецептів салатів з фото і переконайтеся, що готувати – це просто, легко і доступно кожному!